24 січня 2017 р.

"Для мене каліграфія – спосіб життя". Інтерв'ю з Веронікою Чебаник

Вероніка Чебаник –– куратор базового курсу з європейської та української каліграфії від зародження школи каліграфії "Арт і Я" у 2011 році, також автор та викладач програм з поглибленного вивчення різних стилей каліграфії: скоропису, коперплейту, американського курсиву та спенсеріану. Учасник виставок з мистецтва каліграфії та автор видання прописів Italic calligraphy: latin & cyrillic.




Як ви продовжите речення: для мене каліграфія - не просто..., це...?

Для мене каліграфія не просто робота, це - спосіб життя.

Вероніка, розкажіть трохи про себе. Де ви навчались? Як познайомилися з каліграфією і чому стали викладати?

Каліграфія і шрифт завжди були в моєму житті завдяки професії мого батька –– художника-графіка, професора і тепер академіка, культової фігури зі створення сучасної української абетки –– Василя Яковича Чебаника.

Але особлива любов до букви проявилася в інституті. Я закінчила майстерню книжкової графіки в Київському Художньому Інституті (зараз - Академія образотворчих мистецтв і архітектури), де моїм викладачем шрифту був Чобітько Петро Петрович –– нині знакова фігура в каліграфії (є засновником Пітерської школи каліграфії "От Аза до Ижицы"). Він вплинув на моє сприйняття каліграфії і букви як мистецтва. І каліграфія стала для мене способом виразити себе у творчості, поєднуючи малюнок, графіку і накреслення літер у найрізноманітніших варіаціях: від суворої класики до емоційного вільного письма.

Якщо говорити про викладання, то з 1994 року я працювала в дитячих образотворчих студіях. А у 2001 мене запросили викладачем в Київський індустріальний коледж на відділення образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Я працюю там і зараз - викладаю шрифт і композицію.

Але моя душа завжди лежала до каліграфії і взимку 2011, завдячуючи підтримці і знайомству з Аллою Калініченко –– ініціатором створення студії «Арт і Я», я провела свій перший майстер-клас з мистецтва каліграфії в арт-кафе «Бабуїн».


Тоді Алла запропонувала продовжити співпрацю та розробити программу з основ каліграфії як цілий базовий курс. Я погодилася, адже на той час в Києві не було відповідних гарних шкіл або курсів. Так я почала викладати базовий курс з каліграфії в "Арт і Я" та час від часу проводити майстер-класи. Я розвивалася сама і стала передавати знання тим, хто їх потребує.


Фрагмент роботи Вероніки Чебаник. Виставка "Українські літери", 2015 р.


З якого інструменту і стилю Ви почали практику в каліграфії?

Практику почала з плаского пера, тонке спробувала пізніше, так як у мій час була проблема з наявністю якісного інструменту. А інструмент –– це 50% успіху в каліграфії.

У студії ми ретельно готуємо інструменти для першого заняття групи. Надавши неякісний інструмент, папір або чорнило новачкові, можна створити негативне перше враження про каліграфію і потім людина просто не захоче брати інструмент до рук.

Які Ваші улюблені інструменти для письма?

Зараз мій улюблений інструмент –– тонке перо. Використовуючи його, свій навик можна постійно удосконалювати. Крім того, це інструмент для скоропису, який я дуже полюбила і досить глибоко вивчала останнім часом.


Фрагмент роботи Вероніки Чебаник. Виставка "Жива каліграфія", Мистецький Арсенал 2016 р.


Які матеріали Ви завжди носите з собою?

Якісна ручка з тонким пером –– обов'язковий інструмент, який завжди зі мною. Ніколи не знаєш, що і де доведеться підписати.

Де живе Ваше натхнення?

У спокої, гармонії і відпочинку. Я не люблю робити щось в поспіху. Моя каліграфія любить тишу.

Розкажіть про Ваш процес роботи над каліграфічною картиною.

Для мене важливо, щоб образи, які виникають в голові, були обдумані. Зазвичай, я довго виношую ідею створення роботи. І коли я маю цілісну картину, розумію, яким інструментом буду працювати і на якому форматі, починаю роботу над ескізом.

Неймовірно велику роль грає текст, я детально промірковую, що має бути написано, тому що текст запускає ідею форми та кольору каліграфії.

Перед втіленням ідеї, обов'язково налаштовуюся –– вважаю за краще працювати в спокої. Якщо працювати без перерв, картину можна створити за 10 годин роботи. Але тривалість також залежить від складності та формату.

Вероніка, а як Ви знаєте, що картина завершена?

Ох, досить складне питання. Я це відчуваю і це відчуття не можна передати словами. Іноді, я додаю якісь елементи, а іноді потрібно вміти вчасно зупинитися. Тут дуже тонка грань і кожен майстер відчуває її по-своєму.


Майстер-клас в рамках виставки "Жива каліграфія", Книжковий Арсенал 2016.


Який Ваш проект був найскладнішим і як він вплинув на подальшу роботу?

Мабуть, непростим було створення масштабних, повністю рукописних робіт на виставку "Жива Каліграфія", яку наша студія проводила в 2016 році на Книжковому Арсеналі. Я працювала з габаритними форматами паперу –– це одночасно і цікаво, і досить складно. Потрібно мислити інакше, в прямому сенсі ширше, ніж при роботі з альбомним листом.

Зараз для мене відповідальним став проект по створенню різних прописів для учнів (перші прописи з курсивного письма були видані в 2016 році та їх уже можна придбати в студії). Іноді буває так, що людина купує в нашій студії інструмент, а до нього немає пояснювальних прописів, або є ті, які підходять для зовсім іншого виду інструменту. Звичайно, можна скачати шаблони вправ з інтернету, але при навчанні важлива робоча історія для відстеження результату.

Тому я хочу створити універсальний набір прописів (робочих зошитів), який допоможе вчитися тим, у кого немає можливості відвідувати курси, а є неймовірне бажання розвиватися в такому напрямку мистецтва, як каліграфія.



Інтерв'юер: Буніч Марина




Немає коментарів:

Дописати коментар